Питання зазначення місцезнаходження юридичної особи в статуті на законодавчому рівні до сьогодні залишається повністю не вирішеним. З цього приводу не рідко виникають дискусії як серед юристів, так і з державними реєстраторами. Причиною цього є колізія між деякими законодавчими актами.
З одного боку положення щодо обов’язковості зазначення місцезнаходження в статуті юридичної особи ще в 2005 році було виключено з Цивільного кодексу, Господарського кодексу та Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Вказані зміни відбулись відповідно до Закону України від 03.03.2005 р. № 2452-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про його місцезнаходження. А в частині 4 вказаної статті говориться, що відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.
Варто зауважити, що Закон «Про господарські товариства» стосується лише товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю, повних та командитних товариств. Діяльність інших юридичних осіб він не регулює.
І тут виникає колізія – з одного боку Закон про реєстрацію, який був прийнятий у 2003 році, а з іншого – Закон про товариства, прийнятий у 1991 році.
В обґрунтування позиції щодо відсутності необхідності зазначення відомостей про місцезнаходження в статуті вказується на те, що Закон про реєстрацію прийнятий набагато пізніше, ніж Закон про товариства. А в Прикінцевих положеннях до Закону про реєстрацію зазначено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Також Закон про реєстрацію є спеціальним законом щодо проведення реєстраційних дій. Враховуючи зазначене, для державних реєстраторів він має переважну силу, і вони не мають права відмовляти в державній реєстрації на підставі відсутності місцезнаходження у статуті товариства.
Проте інша позиція ґрунтується на тому, що Закон про товариства є спеціальним щодо діяльності господарських товариств, а тому його норми мають перевагу перед іншими законами, і, відповідно, статут товариства, в якому не зазначено місцезнаходження, є нелегітимним.
На практиці останнім часом державні реєстратори проводять реєстрацію товариств, в статутах яких місцезнаходження не зазначене.
Проте, залежно від конкретного реєстратора, можуть виникати проблеми. Також можуть виникати проблеми під час діяльності товариства з таким статутом.
Оскільки Бізнес-реєстратор активно займається реєстрацією товариств, то для їх уникнення ми радимо своїм клієнтам вказувати місцезнаходження в статуті. Якщо ж в найближчому майбутньому планується зміна адреси, а підписання статутних документів є ускладненим (значна кількість учасників або їх віддаленість від товариства), то можливо не зазначати.
Щодо зміни місцезнаходження, то товариства, в статуті яких місцезнаходження зазначено, при його зміні зобов’язані також вносити зміни до установчих документів. Якщо ж такого положення в статуті не міститься, то зміна місцезнаходження можлива без зміни статуту.
Зазначимо, що Бізнес-реєстратор надає послуги по зміні місцезнаходження товариств, в тому числі по перереєстрації підприємств з Криму.