Розглянемо можливість звільнитись директору із займаної посади за власним бажанням при ігноруванні такого бажання з боку учасників товариства. З даного питання є свіжа практика Верховного Суду.
Отже, трапляються випадки, коли учасники товариства фактично припиняють ведення бізнесу та втрачають інтерес до створеного ними підприємства. При цьому жодних формальних процедур не проводять через певні причини. Найгірше в даному випадку найманому директору, який формально залишається керівником товариства відповідно до даних в ЄДР та податковій. А без участі учасників не може самостійно звільнитись та провести відповідні реєстраційні дії по зміні директора.
Нещодавнє рішення ВС від 03.07.2019 р. по справі № 520/11437/16-ц визначило реальний шлях для вирішення цієї проблеми для такого директора.
За матеріалами справи директор подав заяву про звільнення за власним бажанням, направив її товариству, а також направив учаснику вимогу про скликання загальних зборів з метою затвердження зміни директора. Незважаючи на це, учасник загальних зборів не провів, звільнення не оформив та не забезпечив проведення зміни керівника в ЄДР. У зв’язку з цим директор звернувся до суду.
За наслідком розгляду справи Верховний Суд прийшов до висновку, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин директора з товариством на підставі частини першої статті 38 КЗпП України (за власним бажанням).
При цьому для того, щоб зобов’язати державного реєстратора вчинити відповідну реєстраційну дію, реєстратора потрібно залучити до участі у справі в якості співвідповідача.